Щоб вміти перемикатися, пропонуємо підтримати дітей за допомогою корисних справ - малювання, ліплення, бісеру, конструктору, вишивки Всім охочим, welcome у групу

https://invite.viber.com/?g2=AQBP8zwekLV%2BmU7OsUs01NYNYeBoic%2FgXkbycRUyDNZD65pVA5volzAKWPtj0p8c

Учні нашої школи, за власним бажанням, долучаються до групи: "Малювання надихає" та "знаходять" себе у творчому процесі. Важливо не вміння, а сам процес творчості!

Як підтримати дитину? Прості та цінні поради. Рекомендуємо

Бережіть себе!
Бути поруч. Відчуття нашої люблячої присутності - це головний "термостат безпеки" для душі дитини. Доторки, обійми, співдіяльність, уважність.
Бути прикладом. Діти наслідують нас. Ділитися, говорити про те, що нам допомогає....Ми не маємо бути "ідеальним" прикладом - бо стійкість, це не про те, щоб ніколи не падати, а про те, щоб вставати знову і знову.
Спілкуватись. Допомогти дитині розуміти, що відбувається. Говорити з повагою, слухати, відповідати.
Задіювати. Зосередитися на корисній дії у різні способи, які доступні: вчитися, малювати, читати/слухати казки, гратися, допомагати по дому, займатися спортом.
Відновлюватись. Мати в режимі дня ті активності, які попвнюють сили.

Актуальні рекомендації для сьогодення:

Будь-яка ваша реакція у цій неадекватній ситуації нормальна:

нормально боятися
нормально злитися
нормально впадати у ступор
нормально допомагати усім, чим можете.

Це нормальні реакції на ненормальну ситуацію.
Коли ви не звинувачуєте себе за свою реакцію, стає легше.
Спробуйте надіслати свої відчуття у які-небудь прості дії, не думайте, що ви нічим не можете допомогти :
допомагайте тим, кому ще страшніше – підтримайте, знайдіть слова, якщо поруч - укрийте або зробіть чай;
потурбуйтесь про тих, хто поруч – особливо, якщо це діти - їм зараз складніше за всіх, їх звичайний світ рухнув;
пишіть вірші/статті, пісні, малюйте, не важливо що…Важливий сам процес творчості. Це допомагає відволіктися.
Зараз дуже важливо для більш-менш ресурсного стану забезпечити зберігання базових потреб: сон, вода, корисна їжа. Саме зберігання базових потреб дають нам можливість зберігати здоровий розум та менше панікувати.
Поверніть собі контроль над реальністю:

не намагайтесь контролювати те, що не можете;
контролюйте те, що можете – дихання (усвідомлено робіть вдихи та видихи).

Лінія психологічної підтримки для дітей і батьків: https://osvitoria.media/news/liniya-psyhologichnoyi-pidtrymky-dlya-ditej-i-batkiv/?fbclid=IwAR1xhOhMl0R1CdQ4t27BbqY4yWXi1ve52tuD-dVgQF0Cdap-XSKGZv4lB_c

"Психологія війни"

Тримаймось!
Війна має свою «психологію». Вона складається з інформаційно-психологічних атак.
Ми уже пережили всі стани діяльності психіки.
І зараз у нас виснаження.
Попередній стан — це була ейфорія, яка підкріплювалася дикою злістю до ворога і невичерпною гордістю за наші перемоги. Під час ейфорії ми по максимуму об’єдналися, згуртувалися, зарядилися бойовим духом. Ми могли не спати, не їсти і функціонувати на всю бойову готовність.
Але для мозку енергетично важко працювати в такому стані. Тому він включив для себе функцію захисту!
І ми почуваємо себе тотально виснаженими. Можуть бути ознаки депресії через постійну тривогу.
Важливо розуміти:
Ворог знає усі ці прийоми! Він на це й розраховує.
Щоби у стані виснаження зламати нас повністю!
Залякати. Обдурити. Знешкодити.
Наш мозок потім знову включиться в режим «готовності».
Зараз йому потрібно допомогти пережити виснаження.
За будь-якої нагоди спимо, навіть якщо для цього треба випити заспокійливе;
П’ємо воду. Зневоднений організм не може боротися зі стресом. Вода потрібніша за їжу;
Робимо інформаційні паузи від читання новин;
Виключаємо режим жалості за всім матеріальним. Ворог на це розраховує, тому нищить наші інфраструктури. Саме постійна жалість за втраченим ще більше підживлює тривогу і вирубує наш мозок.
Ми усе відбудуємо.
Включіться в план «що я зроблю після війни». Це допоможе вашому мозку працювати на ваш порятунок, а не на тихеньке самознищення;
Рятуйтеся гумором. Це надійний щит для мозку, щоб трохи знизити кортизол;
Обіймайтеся;
Говоріть близьким «я тебе люблю». Такі слова допомагають тримати сили.
Не вірити, не поширювати неперевірену інформацію. Нас ніхто ніколи не здасть!
І ми Не Здаємося! Україна понад усе! Разом до Перемоги!

Самодопомога в умовах стресу:

Фізична активність - хоча б мінімальна фізична діяльність щодня
Планування. Планувати найближчий день - два, свої справи. Розподіляти обов'язки.
Робити щось нове. Те, чого ніколи не робили чи мало (читати, куховарити, малювати).
Спілкуватися. Підтримувати соціальні контакти.
Допомогати іншим. Відчувати свою значимість та відновлювати власний ресурс через допомогу іншим.

СИМПТОМ ФАНТОМНОЇ СИРЕНИ

Що з цим робити?

Коли травма надто сильна та психіка не може її переварити, може виникнути ПТСР або/та дереалізація. Війна - потужна травма для кожного з нас, чи є ти військовий або цивільний.

Симптом фантомної сирени - це стан, коли у повній тиші ви чуєте сирени, яких насправді нема. Перевіряєта повідомлення, вікно. Здалося. Це сирени вашої тривоги.

Що з цим робити?

ПЕРЕВІРКА РЕАЛЬНОСТІ ТА ЗАЗЕМЛЕННЯ

поговорити про стрес з близькими

вимити обличчя або руки холодною водою

сісти, перелічити предмети, які бачиш у кімнаті

доторкнутися до тіла, важливо повернути себе через тіло до реальності

ЗАКРИТИ БАЗОВІ ПОТРЕБИ

спробувати заснути за можливості

поїсти тепле та зробити гарячий чай

випити води

обійняти того, хто поруч

залишити собі в день час без новин та телефону, попросивши заздалегідь близьких зателефонувати у випадку тривоги

УПОВІЛЬНИТИ

рухи

реакцію

розмови

коли нема реальної загрози

НА РІВЕНЬ ТРИВОГИ ВПЛИВАЄ:

невизначеність майбутнього

відсутність контролю над ситуацією

ВИРІШЕННЯ:

домовитися з сусідами та друзями, як діяти під час екстерної ситуації

зробити чергування

написати покроковий план, якщо тривога справжня

поділити обов'язки з близькими, щоб всі чітко знали, хто вимикає газ, хто бере речі

розкласти необхідні речі на місця, щоб легко знайти

окремо підготувати одяг, який треба одягти на себе під час евакуації до укриття

ВИСНОВОК:

поки стрес залишається хронічним, ми всі у пастці дереалізації
з цим наша психіка впорається, якщо хоч трохи закривати базові потреби
зараз мінімізуємо симптоми, аби лишатись в тонусі та реагувати по ситуації.

Психологічні рекомендації при стресі для підлітків та дорослих!

Пропоную сьогодні Чарівні 3 питання кожні 2 години щодня:

- Що я зараз відчуваю?

- Що зараз хочу?

- Про що я зараз думаю?

Рекомендую спробуйте, питання прості, але дуже важливі на ЗАРАЗ для КОЖНОГО!!!
Життя триває і кожному з нас потрібна сила та підтримка!
Дбайте про себе та своїх близьких! Турбота та підтримка це дуже важливо для кожного з нас!
Тримайте промінчики підтримки, сил та віри! Ми зможемо все подолати!
Розумію зараз можливо необхідно більш часу для мотивації себе та рідних людей, але у Вас вийде! Спробуйте та шукайте свої корисні дії та звички!

Краматорська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 Краматорської міської ради Донецької області

Емоційна підтримка під час війни