За словами спеціалістів, якщо взяти 100 % суїцидальних спроб, 30% припадає на таке раціональне, довготривале плановане дійство, тобто дитина довго або принаймні деякий проміжок часу готується. Вона це робить не імпульсивно, плановано і в якийсь момент готова це реалізувати. А 70 % цих спроб робиться імпульсивно, тобто в стані афекту, у стані надвисокої емоції, яку дитина не може контролювати.

- Надвисоку емоцію нелегко контролювати й нам дорослим, а у дітей, в яких раціональна частина ще не є досить зрілою, і поготів важко. Тобто якщо в дитини відбуваються якісь такі моменти в житті, як, наприклад, нещасливе кохання, порушені стосунки з батьками, порушені стосунки з однолітками, булінг в школі, тоді ця висока емоція створює так зване тунельне мислення, коли не видно причинно-наслідкових зв'язків. У покійному стані ми розуміємо, що "нам важко", "не приємно", "це пройде", "пізніше буде краще", "з цим можна впоратись" і так далі. Коли ж наступає оце тунельне милення, тоді здається, що виходу з ситуації немає і так буде завжди. Наступає момент такої звуженої свідомості й тоді легко прийняти неправильне рішення, тим більше незрілій дитячій психіці, - зазначає психолог Оксана Третяк.

На що варто звернути увагу батькам

Якщо батьки стали помічати, що дитина цікавиться якоюсь суїцидальної інформацією у інтернеті, поширює суїцидальні дописи, слухає аудіозаписи, дивиться відео на тему суїциду, обов'язково варто звернутись до спеціаліста - психолога, психоневролога або лікаря-психіатра.

- Якщо припустити, що дитина входить в 30% планованого суїциду, то це означає, що у психіці вже стався певний розкол, що психіка перебуває у стані психологічного розладу. Такий стан потребує психотерапевтичної роботи і потребує нагляду у лікаря-психіатра, тому що з таким станом без медикаментів впоратись неможливо. Психіка вже порушена і це треба лікувати медикаментозно, щоб не допустити біди, - наголошує психолог.

Щодо імпульсивних спроб, є кілька векторів, коли вони наступають. Наприклад, це може бути як момент привернути до себе увагу. Якщо підліток чи дитина з явним дефіцитом уваги, вона може робити подібні речі демонстративного характеру, на які точно звернуть увагу. Суїцидальні кроки - одні із таких.

- В дитячому мисленні і підлітковому також, немає до кінця сформованих оцих причинно-наслідкових зв'язків. Тому інколи небезпека знецінюється, тобто оце ходіння по дахах, кидання під поїзд... Діти не розуміють серйозності можливого наслідку, вони це сприймають як демонстрацію, - додає Оксана Третяк.

Це один можливий варіант - така собі дань моді. Психолог наголошує, що якщо коло однолітків дитини займається подібними речами, є великий шанс того, що і ваша дитина теж прийме учать у такому експерименті. Важливо знати, що дитина вступає в такі деструктивні зв'язки в тому випадку, якщо в неї є порушення комунікації з друзями, з батьками.

- Тобто складається така ситуація, що дитину або підлітка не приймають: якщо батьки приймають тільки контролюючу позицію (поїв, поприбирав, уроки поробив) і все - емоційного спілкування немає. Якщо відбуваються моменти булінгу в школі, для дитини чи для підлітка це найкатастрофічніша ситуація, тому що ми люди всі живемо по так званому стадному принципу. Ми на біологічному рівні розуміємо, що без оточення ми ніщо і ніяк. І коли починається булінг, тобто коли загальна маса дітей нападає на одного, для того одного це все одно, що вирок до смерті: "ти нам не потрібен", "ти нам не підходиш"... Такі речі дуже непросто переживаються з несформованою дитячою психікою.

На які моменти варто звернути увагу.

1. Порушення харчування та сну. Дитина забагато або замало їсть, дитина починає мало спати або спить таку кількість годин, що це теж не входить в якийсь варіант норми. Ще зверніть увагу, що ці порушення стаються надто різко. Тобто було декілька днів по одному сценарію, а тепер відбувається по-іншому.

2. Звертайте увагу на те, що говорить ваша дитина. Якщо вона говорить такі речі: "Більше я тебе не буду хвилювати", "Ти через мене не будеш плакати чи розстроюватись", чи просто напряму говорить "Я прийняв рішення, що жити більше не хочу", не тягніть, не зволікайте, звертайтесь з такими моментами до спеціалістів як можна швидше. Краще зробити хибний переполох, ніж потім бути в цій трагедії.

3. Не варто зневажати постійним поганим настроєм вашої дитини. Якщо ви бачите, що негативний настрій тримається періодом близько 2 тижнів і більше, звертайтесь за допомогою.

4. Звертайте увагу на ваших дітей і зберігайте з ними емоційну близькість! Це найкраща профілактика.

Краматорська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 Краматорської міської ради Донецької області

Що варто знати батькам про проблему дитячої аутоагресії?

Про дитячу психологію