Краматорська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 Краматорської міської ради Донецької області


запам'ятати

 


Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
-7
°
C
-6°
-12°
Краматорськ
Середа, 26
Четвер
-7° -15°
П’ятниця
+ -15°
Субота
-3°
Неділя
-6°
Понеділок
-5°
Вівторок
-4° -9°
Прогноз на тиждень

Самоосвітня діяльність

Тема самоосвітньої діяльності 
 "ІЗОТЕРАПІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА ШКОЛИ В РОБОТІ З ПОДОЛАННЯ ТРИВОЖНОСТІ У ДІТЕЙ" 

 

Актуальність

«Духовне   життя дитини  повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, фантазії, творчості» В. Сухомлинський

Мистецтво - невидимий місток, що поєднує два протилежні світи: світ фантазії та реальності. Часто таємні бажання, підсвідомі почуття та емоції легше викласти у творчості, ніж виразити у словесній формі. Тому останнім часом великої популярності набуває метод  вирішення проблем за допомогою художньої творчості та використання  засобів  ізотерапії.

Основа методу 

-       розвиток дрібної моторики;

-       зняття психосоматичної напруги;

-       розвиток  мовлення та фантазії;

-       зниження  рівню  тривожності, агресивності, імпульсивності;

-       сприяння  гармонізації особистості;

-       підвищення самооцінки. 

Переваги  методу ізотерапії у порівнянні з іншими формами  корекційно-розвивальної та відновлювальної роботи практичного психолога школи:

1. Майже кожна людина (незалежно від свого віку, культурного досвіду, соціального стану) може брати участь в  ізотерапевтичній  роботі. Ізотерапія не вимагає особливих здібностей до образотворчої діяльності або художніх навичок. Кожен, будучи дитиною, малював, ліпив і грав. Тому ізотерапія практично не  має обмежень у використанні.

2. Ізотерапія - засіб невербального спілкування. Це робить її особливо цінною для тих, кому складно словесно описати свої переживання, або, навпаки, хто надміру пов'язаний з мовним спілкуванням (що характерно, наприклад, для представників західної культури і слов'янської ментальності зокрема). Символічна мова є однією з основ образотворчого мистецтва, допомагає людині точніше висловити свої переживання. По-новому поглянути на ситуацію і життєві проблеми та знайти завдяки цьому шлях до їх розв'язання.

3. Образотворча діяльність є потужним засобом зближення людей, своєрідним «мостом» між фахівцем і клієнтом, що необхідно при труднощах у контакті, у спілкуванні з приводу надто складного і делікатного предмета (наприклад: «Сексуальні взаємини у сімейній психотерапії»). Образ стає інструментом спілкування, і заняття художньою творчістю, таким чином, активізують і збагачують комунікативні можливості людини, сприяють виробленню широкого спектра нових моделей спілкування, орієнтації на міжособистісну взаємодію.

4. Образотворча діяльність дає змогу обійти «цензуру свідомості», тому виникає унікальна можливість для дослідження своїх несвідомих процесів, вираження й актуалізації прихованих ідей і станів, тих соціальних ролей і форм поведінки, що знаходяться у «витісненому вигляді» або мало виявлені в повсякденному житті.

5. Ізотерапія - засіб вільного самовираження і самопізнання. Вона має інсайт-орієнтований характер; припускає атмосферу довіри, високої терпимості, уваги до внутрішнього світу людини. Долучений до мистецтва дає людині можливість відчути свободу вирішувати, створити. Художня творчість допомагає ідентифікувати й оцінювати свої почуття, спогади, образи  майбутнього, знайти час для відновлення життєвих сил і спосіб спілкування із самим собою.

6. Ізо терапевтична робота, надаючи можливість вираження думок, почуттів, емоцій, потреб, станів, як і будь-яка творчість, дає високий позитивний емоційний заряд, формує активну життєву позицію, впевненість у своїх силах, автономність і особисті межі.

7. Ізотерапія заснована на мобілізації творчого потенціалу людини, внутрішніх механізмів саморегуляції і зцілення. Вона відповідає фунда-ментальній потребі в само актуалізації - розкритті широкого спектра можливостей і утвердження свого індивідуально-неповторного способу буття-у-світі.

 

Впровадження  занять   з елементами ізотерапії сприяють:

•        зміцненню психологічного здоров’я  учнів;

•        покращенню соціально - психологічного клімату в колективі;

•        мотивації до особистісного зростання, навчання;

•        розв’язанню проблем адаптації до навчання;

•        встановленню контакту з групою учасників;

•        подоланню негативних проявів емоцій;

•        зниженню тривожності у дітей.