Як зрозуміти, що дитина успішно адаптувалася?

1. Задоволеність дитини процесом навчання, дитина легко справляється з програмою.  
2. Ступінь самостійності дитини при виконанні ним навчальних завдань, готовність вдатися до допомоги дорослого лише після спроб виконати завдання самому.
3. Задоволеність міжособистісними відносинами – з однокласниками і вчителем.

Ознаки дезадаптації:

1. Втомлений, стомлений зовнішній вигляд дитини.  
2. Небажання дитини ділитися своїми враженнями про проведений день. Прагнення відвернути дорослого від шкільних подій, переключити увагу на інші теми.
3. Небажання виконувати домашні завдання, негативні характеристики на адресу школи, вчителів, однокласників, скарги на ті чи інші події, пов’язані зі школою.
4.  Неспокійний сон, труднощі ранкового пробудження, млявість, постійні скарги на погане самопочуття.   

Як можуть допомогти батьки? 

 Перша умова шкільного успіху п’ятикласника – безумовне прийняття дитини, не дивлячись на ті невдачі, з якими вона вже зіткнулася або може зіткнутися. Створюйте умови для розвитку самостійності в поведінці дитини. У п’ятикласника неодмінно повинні бути домашні обов’язки, за виконання яких він несе відповідальність. Незважаючи на гадану дорослість, п’ятикласник потребує ненав’язливого контролю з боку батьків, оскільки не завжди може сам зорієнтуватися в нових вимогах шкільного життя. Для п’ятикласника учитель – уже не такий незаперечний авторитет, як раніше, на адресу вчителів можуть звучати критичні зауваження. Важливо обговорити з дитиною причини його невдоволення, підтримуючи при цьому авторитет вчителя. П’ятикласнику вже не так цікаве навчання саме по собі, багатьом в школі цікаво бувати тому, що там багато друзів. Важливо, щоб у дитини була можливість обговорити свої шкільні справи, навчання і стосунки з друзями в сім’ї, з батьками. Допоможіть дитині вивчити імена нових вчителів. Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, постарайтеся якомога швидше зустрітися й обговорити це з класним керівником або шкільним психологом. Основними помічниками батьків у складних ситуаціях є терпіння, увага і розуміння. Постарайтеся створити сприятливий клімат у сім’ї для дитини. 

Поради батькам п’ятикласників: 

1.  Постійно тримайте в полі зору шкільне життя Вашої дитини, цікавтесь її успіхами, проблемами, труднощами.

2.  Розвивайте інтерес дітей до навчання, стимулюючи пізнавальну активність дітей.

3.  Станьте позитивним прикладом для дитини.

4.  Виробіть разом із дитиною чіткий режим дня.

5.  Розвивайте самостійність дитини до виконання домашніх завдань.

6.  Постійно в невимушеній, доброзичливій атмосфері говоріть з дитиною про її друзів, однокласників.

7.  Залучайте дитину до виконання елементарних господарських обов’язків.

8.  Підтримуйте дитину у виборі захоплень, інтересів, сприяйте пошуку корисних і цікавих справ.

9.  Навчіть дитину радитися з Вами, довіряти Вам.

10.  Підтримуйте постійний зв’язок з дитиною. 

• Перехід дитини із початкової школи до середньої справедливо вважається кризовим періодом. Багаторічні спостереження педагогів та шкільних психологів свідчать про те, що цей етап неминуче пов’язаний із зниженням успішності, хоча б тимчасовим. Школярам, які звикли до певних порядків початкової школи, потрібен час, щоб пристосуватися до нового темпу і стилю життя. Часто зовнішні зміни збігаються у часі з початком фізіологічних змін в організмі дітей. Усе це, безперечно, відбивається на успішності.
• Отже, період переходу молодших школярів до середньої ланки навчального закладу, як правило, пов’язаний з певними ускладненнями. Упродовж одного – трьох місяців триває процес адаптації, який не завжди позитивно впливає на успіхи дитини. У цей період відбуваються зміни у внутрішньому світі дитини, трансформуються усталені життєві поняття, розвивається теоретичне мислення, пам’ять і сприйняття стають осмисленними. Якщо в початковій школі діти тільки ознайомлювалися з навчальною діяльністю, то в середній – опановують основи самостійних форм роботи, активніше розвивають пізнавальну інтелектуальну сферу.
•   Вікові особливості молодшого підлітка: потреба в гідному становищі в колективі однолітків, в сім’ї; підвищена втомлюваність; прагнення знайти вірного друга; прагнення уникнути ізоляції, як в класі, так і в малому колективі; підвищений інтерес до питання про “співвідношення сил” в класі; прагнення відмежуватися від усього підкреслено дитячого; відсутність авторитету віку; відраза до необгрунтованих заборон; сприйнятливість до промахів учителів; переоцінка своїх можливостей, реалізація яких передбачається у віддаленому майбутньому, відсутність адаптації до невдач; відсутність адаптації до положення “гіршого”; яскраво виражена емоційність; вимогливість до відповідності слова справі; підвищений інтерес до спорту.